23 лютого – споконвічно, здавалося б, чоловіче свято. Незважаючи на історичне зародження саме як дня служивих чоловіків, що стояли на сторожі спокою співгромадян в смутні часи, свято швидко став загальним приводом для підлоги чоловічого перекинути стопку-другу за здравіє себе улюблених і розвести жіноча стать на символічні і не дуже подарунки.
А ось жіноче лицемірство щодо цього дня мене і чоловічий служби в армії в цілому мене порядком дивує.
Нерідко доводиться чути від знайомих дівчат фразу, прорікав щодо своїх же чоловіків і хлопців – а навіщо йому, мовляв, подарунок або навіть привітання – він же не служив, відкосив, отболела і все таке. Недостойний, мовляв, подарунка мужчинка, та й чоловічок чи?
Відео: Військкомат. Довідка або військовий квиток
Хочеться запитати таку підковану в питаннях визначення мужності даму: а якого ж ти дідька шлюбний союз уклала ні з бігали за тобою однокласником – сильним, спортивним, класичним «самцем», роман з яким урвався саме після відбуття його на військову службу, під час якої ти загуляла по-чорному і кинула його через місяць?
А заміж вийшла нема за справного відслужило, а за щупленький програміста, який замість служби в армії відсидів втричі більші терміну за компом, але при цьому заробив і на квартиру, і на машину, і на всі твої примхи.
Одиниці дівчат способи по достоїнству оцінити сумлінно відданий хлопцями борг Батьківщині. Цілком нормально кинути «солдата», не дочекавшись зі служби (хоча клятви були, обіцянки!) Або потім відкрито критикувати відслужило пацана за те, що його однолітки, що не потрапили в чоботи з якихось причин, вже встигли початкові капітали сколотити, а він, о жах, в 25 років по найманій квартирі живе і тільки навчання закінчує.
Може бути, простіше сприймати чоловіка таким, який він тобі подобався на момент початку відносин? А в свято просто привітай улюбленого і не займайся самокопанієм з приводу достойності чи негідність його для цього свята!
