У народних казках прихована велика мудрість: через метафори і образи народ передавав майбутнім поколінням базові знання про всесвіт і мудрість століть.

Однак існує і ще один плюс читання казок за сайту https://skazkaplus.ru/ дітям, з точки зору нейробіології. Незважаючи на те, що про шкоду телевізора вже сказано чимало, сьогодні деякі батьки все ще дотримуються методу відволікання уваги дитини за допомогою телебачення або інтернету, щоб дитина «не плуталася під ногами».

Якщо радянські мультики переважно несуть в собі позитивні посили, то, якщо проаналізувати діснеївські мультфільми, можна бачити, що дітей вже з раннього віку орієнтують на матеріальні цінності, вирощують в них жадібність, егоїзм, байдужість до проблем оточуючих і так далі. Велика частина сюжетів диснеївських мультфільмів побудована на протиборстві персонажів заради досягнення будь-якої особистої вигоди, і мало того, що це подається як норма, так ще й приправлено гумором, що робить дитину просто несприйнятливим до чужого болю і спотворює базові людські цінності.

Тому з читання казки або мультфільму краще вибрати перше. І тут виникає наступне питання: може бути, варто віддати перевагу аудіокнизі, щоб заощадити власний час? Однак дослідження професора Джона Хаттона показують, що самостійне читання книги дитині має ряд переваг.

Користь читання дітям: що говорять дослідження

Отже, для дослідження було обрано 27 дітей у віці 4 років. Їм пропонували ознайомитися з новою казкою одним з трьох різних способів – прослуховування аудіокниги, читання або мультфільм. Під час цього процесу активність мозку відстежували за допомогою магнітно-резонансної томографії. Результати виявилися несподіваними.

Під час прослуховування аудіокниги у дітей спостерігалися труднощі з розумінням змісту, але при цьому активувалися мовні центри в мозку. Перегляд мультфільму активував слухові і зорові центри, але гальмував мовні. І, за словами професора Хаттона, саме в цьому випадку розуміння сюжету було на найнижчому рівні з усіх трьох варіантів. Професор пояснює це тим, що мультфільм робить всю роботу за дитину – йому не потрібно міркувати і аналізувати, і тому сприйняття вмісту досить поверхневе.

Найбільш позитивні результати були отримані під час читання книги з ілюстраціями. В цьому випадку розуміння сюжету було максимально повним, тільки трохи знижувалася активність мовного центру, оскільки дитина концентрується не тільки на словах, але і на картинках, які бачить. І це дозволяє йому проводити власний аналіз інформації – зіставляти те, що він чує, з картинками і самому як би вибудовувати своє бачення сюжету казки.

Але найцікавіше полягає в тому, що під час читання книги з картинками була відзначена зв’язок між різними частинами мозку дитини – мовним центром, зоровим, областю, що відповідає за образне мислення, і так далі. Тобто саме читання книги з картинками дозволяє дитині максимально задіяти всі ділянки мозку.

За словами професора Хаттона, небезпека мультфільмів також полягає в тому, що їх перегляд заважає нормальному процесу розвитку областей мозку, що відповідають за уяву і пасивний режим. Також професор Хаттон зазначає, що перегляд мультфільмів в довгостроковій перспективі може привести до того, що дитячий мозок просто не навчиться повноцінно справлятися з такими завданнями, як формування уявних образів і осмислення інформації, що надходить. І в майбутньому це призведе до того, що людина взагалі буде погано засвоювати інформацію, що отримується через читання.