У січневі дні 1744 року до Петербургу з міста Рига, Софію, юну дівчинку супроводжував ескорт, командиром якого був Иеронимус Мюнхгаузен. Через 18 років вона зійшла на трон під ім`ям Імператриці Катерини 2.

Відразу ж, після входження на трон, імператриця встановлює свої розпорядки в палаці, підпорядковуючи власний порядок справам держави. Час її був розписаний погодинно, а режим її був стабільним протягом всього правління. Змінювався лише час на сон: в дорослому віці цариця піднімалася в 5, а ближче до літнього віку – в 6, а до закінчення існування вставала в 7.

З ранку та майже до обіду у Катерини був прийом впливових людей. Час прийому та день кожного з чиновників були незмінними. Однак педантичність німкені виражалася і в іншому. Документи на її столі постійно лежали в установленому порядку. Незмінним був час роботи, відпочинку, вечері, сніданку та обіду. Ближче до півночі імператриця завершувала роботу й лягала спати.

Катерина займалася рукоділлям, за яке приймалася після обіду, а Бецкой читав для неї вголос. Вона відмінно вишивала, в`язала спицями. Закінчивши читати, йшла в Ермітаж і там займалася гострінням, гравіруванням, грою в більярд.

За визнанням цариці, у неї не було творчого таланту, хоча вона складала п`єси, й іноді посилала на рецензію Вольтеру. Була абсолютно байдужа до моди і найчастіше спеціально ігнорувала.

Цесаревичу Олександру, якому було 6 місяців, імператриця винайшла особливий костюм, який просив для своїх дітей принц Пруссії і король шведської держави. Улюбленим підданим вона зробила російське плаття, яке змусила їх носити при своєму дворі.

Біля входу до Ермітажу був зроблений напис: «Власниця цієї округи не любить примусу».

Ті, хто добре знав царицю, відзначали її красиву фігуру не лише у молодому, аде й в літньому віці, її незвичайно хороший стан, просте спілкування.

Запальна цариця завжди могла себе стримуватися, і в поривах люті рішень не приймала. Чемно поводилася навіть зі своїми підлеглими, грубих слів від неї не чули, у неї було прохання виконувати її волю, а не наказ. Як свідчив граф Сегюр, в її правила входила «гучна похвала» та «тиха лайка».

Опис вїд Елізабет Димсдейл, яка перший раз була представлена цариці, з її чоловіком, в серпні 1781 року, звучав так: дуже красива жінка з прекрасними очима та розумним поглядом.