232 роки від дня народження Петра Гулака-Артемовського – українського поета, письменника, перекладача, педагога, історика, філолога.

Родоначальник української сатири та балади. Професор, декан словесного факультету та ректор Імператорського Харківського університету. Поряд з Іваном Котляревським Петро Гулак-Артемовський належить до українсійських письменників, які отримали всеросійське визнання. Прочитати аналіз твору “Рибалка” Гулак-Артемовський можна за посиланням.

Петро Гулак-Артемовський після закінчення Київської духовної академії протягом чотирьох років був домашнім учителем багатих польських поміщиків (Потоцьких та ін.).
У 27 років переїхав до Харкова і вступив до Імператорського Харківського університету — вільного слухача словесного відділення філософського факультету. За клопотанням піклувальника С. О. Потоцького, Гулак-Артемовський був затверджений університетською радою лектором польської мови. У травні 1820 року помер великий історик, професор Г. П. Успенський та Гулак-Артемовському, також за особливим клопотанням, з вересня було доручено викладання російської історії, географії та статистики.

У 31 рік він захистив магістерську дисертацію: «Про користь історії взагалі і переважно вітчизняної та про спосіб викладання останньої» та отримав ступінь магістра.Курс історичних лекцій Гулак-Артемовський читав за підручником Константинова — «Навчальної книги історії держави Російського», суттєво, при цьому, доповнивши його новими фактами та вносячи до викладу художній елемент, що приваблювало масу «сторонніх» слухачів.

З 35 років Гулак-Артемовський – екстраординарний професор Харківського університету. Через три роки – ординарний професор. В 1828 протягом півроку Гулак-Артемовський, крім основного предмета – російської історії, читав лекції з естетики, історії російської словесності та порівняльного огляду слов’янських мов.
З його ініціативи, у Харківському університеті було засновано кафедру польської мови. За спогадами Ізмаїла Срезневського (тоді — студента Харківського університету), Петро Петрович був його першим керівником у вивченні слов’янської старовини та прислівників.

У 1829, а також у 1833 та 1837 роках Гулак-Артемовський обирався у декани словесного факультету Харківського університету.

У 28 років він також був викладачем в Інституті благородних дівчат, а з 41 року — інспектором інституту, у влаштуванні якого брав участь особисто, так само як і у перетворенні Полтавської гімназії за новим статутом 1831 року.

Протягом 1841-1849 років Гулак-Артемовський – ректор Харківського університету. В 1843 отримав чин дійсного статського радника.

Уродженець Гетьманщини, 75-річний Петро Гулак-Артемовський помер 13 жовтня 1865 року у слобожанському Харкові.