Сьогодні пропоную обговорити іспанський серіал “Паперовий будинок”, який вийшов на екрани аж у далекому 2017 році. Перші сезони цієї кримінальної драми успіху в Іспанії не мали поки за справу не взявся Netflix і не вивів на міжнародний показ. І про “Паперовий будинок” відразу заговорили з “кожної праски”!

Мікроскопічний список того, хто над цим працював.

Насправді список, звичайно, великий, але всіх вже перераховувати я не стану – нам ще і про сюжет поговорити треба.

Творець – Алекс Піна, в головних ролях: Урсула Корберо в ролі “Токіо” Селени Олівейра, Альваро Морте в ролі Професори Серхіо Маркіна, Іціар Ітун в ролі “Лісабон” Ракель Мурільо, Педро Алонсо в ролі “Берліна” Андреса де Фонойоса, Альба Флорес в ролі “Найробі” Агати Хіменес.

Про що – дізнатись усі подробиці можна на сайті housepaper.ru.

Оповідання йде у вигляді розповіді від імені Селени Олівейра. Якийсь професор збирає групу злочинців і пропонує їм пограбувати іспанський королівський монетний двір. Професор розробляв ідеальний план пограбування кілька років (а то й усе свідоме життя) і передбачив абсолютно будь-які ускладнення.

Один з головних критеріїв – нікого не вбивати. За планом грабіжники не повинні знати один одного по іменах, тому вони вибирають собі імена у вигляді назв міст: Токіо, Москва, Ріо, Найробі, Берлін, Денвер, Осло і Хельсінкі. Кілька місяців вони готуються в заміському будинку, а в день ікс надягають червоні комбінезони та маски Далі не тільки на себе, а й на всіх заручників. Пограбування починається!

І яке пограбування!

Це перший серіал, який я готова була дивитися скрізь – по дорозі на роботу, в метро, в автобусі, на ескалаторі, в туалеті, в “Сапсані”, на обідній перерві… Коротше, в будь-яку вільну хвилину. Сюжет поглинув мене на стільки, що я зависла лише на серіалі! На весь час перегляду я закинула абсолютно всі свої сторінки в соціальних мережах, так як розуміла, що думки мої все-одно будуть в тому самому монетному дворі.

Що ж так сильно зачепило?

Мені сподобалося майже все! особливо:

Актори все дуже приємні, їх персонажі своєрідні і виняткові у своїй індивідуальності.

Дуже своєчасно закадровий оповідач в особі Селени Олівейра пояснює, що відбувається або інтригує.

З одного боку здається, що сюжет з пограбуванням такий банальний, але план професора не такий простий, і яку чудову гру він веде з владою! Адже тут тема пограбування не головна. Протистояння системі – ось що виходить на головний план.

Тут і любов, і дружба, і зрада, і гроші, і смерть, і багато чого ще!

Рекомендую до перегляду – це захоплюючий простий серіал без виносу мозку)