Значення агрохімічного обстеження грунтів. В останні десятиліття, значно посилився антропогенний вплив на природні об’єкти, включаючи грунтовий покрив гроландшафтов. Деградація земель в окремих регіонах досягла критичного рівня, коли відновлення властивостей ґрунтів і в першу чергу їх родючості практично стало неможливим без цілеспрямованої природоохоронної діяльності.

Плани природоохоронних заходів та їх реалізація можуть бути здійснені тільки на основі повної інформації про стан оточувала середовища, в тому числі грунтового покриву. Важливу роль в цьому покликаний зіграти систематичний контроль за станом ґрунтів сільськогосподарських угідь. Оптимальною Формою організації і здійснення такого контролю є комплексний агрохімічний моніторинг (https://plt.land/uk/service/agrohimiceskoe-obsledovanie-pocvy-i-rastenij), який об’єднує різні напрямки робіт з обстеження ґрунтів сільськогосподарських угідь: агрохімічне, токсикологічне, радіологічне, гербологіческое. З урахуванням досвіду цих роботи агрохімічної службі цей моніторинг може бути реалізований як комплексне масштабне обстеження ґрунтів сільськогосподарських угідь проектно-вишукувальними центрами (станціями) хімізації агрохімічної служби. Актуальність такого підходу обумовлена впровадженням різних Форм господарювання в сільськогосподарське виробництво, що призводить до ускладнення взаємодії землекористувача з навколишнім середовищем.

У справжніх вказівках представлена методика проведення комплексного агрохімічного обстеження грунтів сільськогосподарських угідь, результати якого можуть бути використані для підтримки і підвищення їх родючості, зниження і запобігання негативних антропогенних впливів на грунт, підвищення якості врожаю.

Застосування справжніх вказівок не скасовує проведення систематичних спеціальних агрохімічних, токсикологічних, радіологічних та гербологіческіх досліджень.

Комплексне агрохімічне обстеження грунтів сільськогосподарських угідь проводиться з метою контролю і оцінки зміни родючості грунтів, характеру і рівня їх забруднення під впливом антропогенних факторів створення банків даних полів (робочих ділянок, проведення суцільної сертифікації земельних (робочих), ділянок грунтів.

Основними завданнями агрохімічного моніторингу стану земель є:

  1. своєчасне виявлення змін стану родючості сільськогосподарських угідь;
  2. їх оцінка, прогноз на перспективу і прийняття необхідних заходів по збереженню і поліпшенню родючості грунтів;
  3. інформаційне забезпечення земельного кадастру та державного контролю ґрунтової родючості і охорони земель.

Результати агрохімічного обстеження використовуються при розробці технологій, рекомендацій і проектно-кошторисної документації щодо застосування засобів хімізації, а також науково обґрунтованому визначенні потреби і розподілі мінеральних добрив на всіх рівнях управління сільськогосподарським виробництвом, при сертифікації грунтів земельних ділянок і ґрунтів, при кадастрової оцінки земель.

Агрохімічне обстеження грунтів проводиться експертами по сертифікації грунтів земельних ділянок, спеціалістами відділів грунтово-агрохімічних досліджень Державних, республіканських, крайових, обласних центрів (станцій) агрохімслужби. При виробничій необхідності до проведення цих робіт можуть залучатися фахівці інших відділів центрів (станцій) хімізації агрохімслужби, районних (міжрайонних), господарських (міжгосподарських) агрохімічних лабораторій, які пройшли відповідні курси підвищення кваліфікації.