Стінки серця мають певну товщину. Вона може змінюватися. Різновидом такого порушення є гіпертрофічна кардіоміопатія – розростання міокарда шлуночків (частіше лівого). Симптоми захворювання неспецифічні – це болі в серці, стомлюваність, а при прогресуванні патології – запаморочення. У декомпенсованому стані може настати смерть. Діагноз ставлять завдяки методам дослідження за типом електрокардіографії, ехокардіографії і вентрикулографії. Для лікування використовують адреноблокатори, антиаритмики і деякі інші, при критичних порушеннях показана операція.
Загальні дані
Як повідомляє Медицинский портал, встановлено спадковий характер гіпертрофічної кардіоміопатії. Але, з іншого боку, схильність міокарда до розростання повинна бути реалізована. Раніше ознаки такої патології спостерігалися у пацієнтів не молодше 50-55 років, зараз віковий «ценз» істотно знизився – симптоми описуваного захворювання все частіше діагностують у молодих людей у віці від 30 років. Чоловіки страждають частіше, ніж жінки.
Симптоматика гіпертрофічної кардіоміопатії може бути невираженою, майже не прогресувати або прогресувати дуже повільно. Через це пацієнти не звертаються до лікаря, відповідно фіксується менша кількість випадків даної патології. Важливо Смертність серед пацієнтів з вираженою гіпертрофічною кардіоміопатією викликає стурбованість медичної громадськості – так, з хворих з даним порушенням, що супроводжується важкими порушеннями ритму серця, вмирає кожен другий.
Причини гіпертрофічної кардіоміопатії
Безпосередньою причиною розвитку даної хвороби є порушення синтезу білків міокарда через «поломки» певних генів, які передаються з покоління в покоління. Розростання міокарда може спостерігатися також внаслідок інших порушень, але діагноз «Гіпертрофічна кардіоміопатія» має на увазі порушення, що виникло саме на тлі обтяженої спадковості. Патологія відноситься до захворювань з аутосомно-домінантним типом успадкування.
Це означає наступне: для виникнення у дитини в майбутньому даного захворювання досить, щоб тільки один з батьків передав йому ущербний ген. Якщо його передали обоє батьків, то: патологія проявляється раніше; її симптоматика більш виражена; ускладнення розвиваються раніше. Ген з порушеною структурою, який передається, відповідає за формування білків, які формують стінку міокарда. Через неправильну генної координації їх структура також порушується. У більшості випадків збитковий ген «дрейфує» тривалий час з покоління в покоління. Але порушення, через які синтезуються неповноцінні білки, можуть виникнути в спочатку непошкодженому гені у дитини, обоє батьків якого здорові.
Причина такого явища – порушення структури згаданого гена під впливом зовнішніх агресивних чинників. Іноді такі фактори не визначені, генну деформацію називають спонтанної мутацією – тієї, яка сталася сама по собі. На думку деяких клініцистів, така спонтанність спірна, насправді порушення структури гена сталося з тієї чи іншої причини, але визначити її не представляється можливим.
Агресивними факторами, які при впливі на ген провокують його мутацію з подальшим розвитком гіпертрофічної кардіоміопатії, найчастіше є:
- фізичні;
- хімічні;
- ендокринні;
- екологічні;
- шкідливі звички.
Фізичні фактори – одні з найбільш частих, які провокують генні мутації. Це:
- радіоактивне опромінення;
- занадто високі або низькі температури;
- вібрація.
