Останнім часом у світі фіксується посилення інтересу до вінілу, який ідеально передає натуральне звучання улюбленої композиції. Каталог інтернет-магазину Vinyla Corner складається з величезного асортименту товарів: платівки різних музичних жанрів, засоби для догляду за вінілом, аксесуари. Якісна консультація фахівців, допомога в виборі товару та швидка доставка є головними складовими успіху магазину.

Розмаїття вінілових платівок

Існує декілька різних типів вінілових платівок та багато способів їх позначення. Насправді назв більше, ніж самих типів, звідси й виникає плутанина. Один і той же вініл може називатися декількома різними термінами. Спробуємо визначити основні види.

  1. За кількістю обертів за хвилину. Термін RPM означає “оберти за хвилину”, що говорить нам про те, скільки разів платівка повністю обертається за одну хвилину. Більшість сучасних платівок призначені для відтворення на одній з трьох швидкостей: 78, 33 1/3 або 45 обертів за хвилину. Найпопулярніші — дванадцятидюймові платівки, що мають швидкість 33 1/3 об/хвил.

  2. За розміром. Найпоширенішим видом платівки вважається LP (Long Play), що означає альбом, що довго грає. Кожна сторона платівки вміщує до двадцяти шести хвилин відтворення. Вони рухаються з набагато більшою швидкістю, ніж 33 1/3 обертів за хвилину, що допомагає досягти найкращого звучання.

  3. Десятидюймові платівки. У минулому більшість платівок, що довго грають, з мікро доріжками мали діаметр десять дюймів. Більшість альбомів складалися з кількох десяти дюймових платівок, які групувалися разом для випуску альбому.

  4. Семидюймові платівки або як їх ще називали, сорокоп’ятка. Пік популярності цих платівок припав на 50-і роки минулого століття. Семидюймові платівки були дешевші у виробництві, ніж дванадцятидюймові.

  5. Дванадцятидюймові сингли. Вперше вони з’явилися в 70-х роках 20 століття. Нарізані, Ці платівки нарізані зі швидкістю 45 об/хвил., тому мали менший час відтворення і ширшу канавку, ніж альбоми, що довго грають. Але ці показники дозволили зробити запис гучнішим і розширити динамічний діапазон. Дванадцятидюймові вінілові пластинки також стали найулюбленішим матеріалом для клубних діджеїв у 80-х роках.

  6. EP (Extended Play) означає розширене відтворення. Це вінілова платівка з розширеним відтворенням, за показниками займає посереднє місце між синглом та платівкою, що довго грає. EP містить більше музики, ніж сингл, але менше, ніж лонг-плей. Такий формат зазвичай використовується для запису мініальбомів. Як правило, EP містить від двох до п’яти пісень, вони можуть бути дванадцати- або семидюймовими та працювати на швидкості 45 або 33 1/3 обертів за хвилину.

  7. Флекси-диски. Особливістю цих платівок є матеріал. з якого вони виготовлені — гнучкий тонкий вініловий лист. Проте треба зазначити, що їхня якість була невисокою, а неглибокі канавки та тонкий матеріал відтворювали не найкраще звучання.

  8. Даб-пластини. Це тип пробного диска, який використовується в студіях звукозапису для тестових записів, перш ніж альбом буде готовий до процесу мастерингу.

До окремої групи можна віднести кольорові вінілові платівки, які користуються особливою популярністю в наш час, та вінілові платівки незвичної форми, деякі з яких можуть бути навіть з нанесеними на них зображеннями.

Висновки

Окрім кольору та діаметру вінілові платівки визначаються за різними музичними напрямками: джаз, рок, блюз, соул, поп, фолк, класика та інші. Можна стверджувати, що пошук за музичним напрямком є найпопулярнішим критерієм, за яким меломани та колекціонери шукають потрібні вінілові платівки.

На думку багатьох експертів, дванадцятидюймові вінілові платівки мають найкращі характеристики, якість звуку та міцнішу конструкцію в порівнянні з більш ранніми крихкими варіантами, які випускалися в 40-х роках, що дозволяє їм довше експлуатуватися. Саме цей вид платівок найчастіше стає предметом колекціонування.